Поголів’я ВРХ в Україні за 2025 рік зменшилося на 11%

Станом на 1 січня поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ) в Україні зменшилося порівняно з відповідним показником минулого року на 11,4% до 1,804 млн голів, зокрема корів – на 13,4% до 1,022 млн голів, повідомляє Державна служба статистики України.

Якщо в господарствах населення чисельність ВРХ зменшилася на 22,9% до 856,4 тис. голів, то в сільськогосподарських підприємствах – виросла на 2,4% до 947,7 тис. голів.

Також за даними Держстату, поголів'я свиней в Україні станом на 1 січня збільшилося на 2,9% (до 4,64 млн голів), свійської птиці – на 3,3% (до 192,387 млн голів), овець і кіз – скоротилося на 10% (до 761,1 тис. голів).

Згідно з прогнозом Rabobank “Global Animal Protein Outlook 2026”, світовий ринок яловичини зіткнеться з безпрецедентними викликами, що призведе до скорочення виробництва та зростання цін на цей вид м’яса. На тлі збільшення обсягів виробництва у секторах птахівництва та аквакультури, яловичина, як одне з основних джерел тваринного білка, опиниться у зоні турбулентності. Тому 2026 стане поворотним моментом, коли вперше за шість років світове виробництво наземних видів білка знизиться, і основне навантаження ляже на яловичину.

Експерти виділяють три основні фактори, що сприяють спаду виробництва яловичини:

1. Північна Америка: США та Канада продовжують повільне відновлення поголів’я худоби після багаторічної ліквідації, тому пропозиція яловичини на ринку залишається низькою, що призводить до зростання цін. У 2022 році виробництво м’яса в США досягло піку, але з того часу знову знизилося. Незважаючи на високі ціни, внутрішнє споживання залишається стабільним, що змушує США збільшувати імпорт та скорочувати експорт. Це створює можливості для постачальників з Бразилії, Австралії та Нової Зеландії, які можуть зайняти звільнені ніші на американському ринку.
2. Бразилія входить у фазу утримання самок на відновлення поголів’я, що тимчасово знижує обсяги забою. Будучи одним із найбільших виробників яловичини, країна стикається з необхідністю балансувати між внутрішніми потребами та експортом. В умовах глобального дефіциту Бразилія може стати стратегічним лідером, спрямовуючи свої експортні потоки до країн з високим попитом, таких як Китай.
3. В Китаї скорочення обсягів внутрішнього виробництва пов’язане із завершенням періоду масової ліквідації запасів. Країна з часткою близько 30% світового споживання яловичини знизить закупівлю на 2–3%. Це не пов’язано з падінням попиту, а обумовлено обмеженою глобальною пропозицією та високими цінами. Бразилія залишається ключовим партнером, забезпечуючи більше половини китайського імпорту яловичини.

У Європейському Союзі виробництво яловичини стабілізується на низькому рівні, оскільки його нарощуванню перешкоджають структурне скорочення поголів’я, жорсткі екологічні норми та регуляторний тиск. У короткостроковій перспективі можливості розширення виробництва обмежені, що робить Європу залежною від імпорту та відкриває нові можливості для експортерів з МЕРКОСУР, навіть незважаючи на помірний ефект від торгових угод, які можуть набути чинності 2026 року.

Тому у 2026 році ми можемо очікувати значних змін у структурі світового ринку яловичини. З одного боку, високі ціни стимулюватимуть виробників оптимізувати свої процеси та шукати нові ринки збуту. З іншого боку, дефіцит пропозиції може призвести до зростання цін на кінцеві продукти, що позначиться на споживчих перевагах та загальному споживанні.

Світовий ринок яловичини у 2026 році стане ареною для конкуренції між виробниками, де країни з більш ефективними виробничими системами та стійкими ресурсами зможуть зайняти лідируючі позиції. Бразилія, як стратегічний гравець, ймовірно, скористається ситуацією для зміцнення своїх позицій на міжнародній арені, тоді як інші регіони будуть змушені адаптуватися до нових умов, щоб вижити в умовах дефіциту та високих цін.