Експорт зерна з Казахстану у 2026/27 МР опинився під загрозою через блокування транзиту зі сторони рф

Казахстанські експортери зерна починають сезон 2026/27 в умовах дуже важкої логістичної ситуації. Традиційні маршрути через Чорне та Каспійське море перевантажені, а доступ до портів країн Балтії, через які зерно поставлялося до ЄС, блокується з боку рф.

В інтерв’ю «АПК Новини» Голова Національної Асоціації експортерів зерна KazGrain Зейнолла Абдуманапов розповів про масштаб проблеми та можливі шляхи її вирішення.

За його словами, рф практично зупинила поставки зерна Чорним морем на тлі атак на інфраструктуру портів та судна, та спрямувала потоки до портів Балтики (Усть-Луга, Висоцьк), Каспію та Дальнього Сходу. При цьому з 1 жовтня Естонія забороняє транзит російського зерна, та подібну заборону готує Латвія. Тож казахстанські експортери спробували скористатися можливістю поставок до прибалтійських портів, проте отримали відмову від залізниці рф. Офіційно залізниця не заборонила транзит зерна, проте відмовила, посилаючись на «технічний дефіцит потужностей». Крім того, з червня рф підвищила тарифи на транзитні перевезення до прибалтійських та фінських переходів.

Зазначимо, що саме через Прибалтику Казахстан зазвичай поставляв до ЄС тверду пшеницю та олійний льон (Казахстан є найбільшим постачальником льону до ЄС). У 2026/27 МР країна зібрала значний обсяг високо протеїнової пшениці, тож планувала наростити її експорт до ЄС. Проте без доступу до портів Естонії зробити це буде складно.

Альтернативний Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут (ТМТМ) через Грузію має низьку пропускну спроможність та вдвічі вищу вартість логістики. Тому Казахстан все ж таки намагається домовитися з рф, використовуючи як козир транзит російського зерна до Узбекистану та інших країн. Імовірно, рф надасть певні квоти на поставки до Балтики, проте насамперед буде завантажувати цей напрямок своїм зерном.

Також казахстанських експортерів турбує скорочення експорту ячменю до Ірану, викликане сильною конкуренцією з боку дешевшого російського ячменю, зміцненням тенге на 20% за рік (що призвело до зростання доларової ціни) та підвищенням вартості фрахту судів з Актау до Ірану з 17 до 95 $/т через дефіцит флоту на Каспії.

Після закриття Ормузької протоки Іран збільшив попит на поставки зерна Каспієм, проте його повністю покривають експортери з рф. Надаючи свої порти російським зерновикам Казахстан ризикує з експортера перетворитися на транзитний майданчик та втратити свої позиції на ринку.

Загалом у KazGrain вважають, що новий сезон буде складнішим, ніж торік (коли було експортовано 5,5 млн т), через низький врожай, дорогий тенге, логістичні проблеми та експансію російського зерна на традиційні для Казахстану ринки збуту.

Покращити ситуацію може:

• збільшення поставок до Китаю, особливо ячменю та льону, хоча третій залізний перехід у цьому сезоні навряд чи запрацює;
• відкриття у 2026 році залізничного переходу Дарбаза – Мактаарал в обхід Ташкенту, що дозволить наростити поставки до Узбекистану, Таджикистану та Афганістану;
• поставки високомаржинального товару через ТМТМ, оскільки експортувати ним інше зерно економічно недоцільно;
• нарощування переробки, що не лише зменшить залежність від транзиту, але й дозволить експортувати продукцію з високою доданою вартістю.

Ми вважаємо, що відмова рф в транзиті казахстанського зерна до Естонії у жовтні – не лише технічна проблема, а сигнал про зміну пріоритетів на залізниці. Експорт зерна з Казахстану у 2026/27 МР буде залежати не від зібраного урожаю, а від обсягів квот на транзит через рф та стабільності поставок до Китаю. У гіршому випадку для уникнення затоварювання країні доведеться екстрено стимулювати внутрішню переробку зерна.