Внутрішня переробка сої та ріпаку в Україні вже перевищила експорт, і аналітики очікують продовження такої тенденції

Сезон 2025/26 уже став одним із найпоказовіших і найсуперечливіших для українських ринків сої та ріпаку. Уперше за багато років переробники працюють на максимальних обертах, тоді як експортери отримали найгірші за тривалий час умови. Про це на  Latifundist.com розповіли експерти ASAP Agri.

Протягом липня – листопада Україна переробила близько 970 тис. т та експортувала 1,2 млн т ріпаку. Також з вересня по листопад перероблено 860 тис. т та експортовано 650 тис т сої. Вперше в історії України внутрішня переробка наздоганяє та починає випереджати експорт. Причини такої ситуації комплексні. Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак на початку вересня знизило привабливість поставок для трейдерів. Затримка збиральної кампанії обмежила доступність сої у перші місяці сезону. Імпортери в ЄС поводилися обережно через невизначеність навколо імплементації EUDR.

Додалися проблеми внутрішніх перевезень до портів і загальне скорочення виробництва олійних, особливо соняшнику, врожай якого у 2025/26 МР може стати найнижчим за останні десять років. У таких умовах заводи змушені активно шукати альтернативні джерела сировини, якими як раз і виступають ріпак і соя.

За липень – листопад експорт ріпаку скоротився більш ніж удвічі, хоча виробництво зменшилося лише на 200 тис. т до 3,3 млн т. Основний удар по експорту завдало саме мито, яке фактично вибило з календаря пікові місяці сезону: у серпні експорт склав лише 486 тис. т (порівняно з 879 тис. торік), у вересні — 236 тис. т (673 тис. т). На тлі активного імпорту австралійської каноли та власного гарного врожаю ЄС скоротив закупівлі ріпаку з України на 1,1 млн т проти 2,2 млн т за аналогічний період минулого року.

На ринку сої ситуація ще гірша. За вересень – листопад експорт упав майже втричі порівняно з 1,7 млн т у минулому сезоні. Найбільше скоротилися поставки до ЄС, Пакистану та Єгипту. Туреччина поки тримає позиції, але і там зменшення помітне.

На ситуацію тиснуть одразу кілька факторів: конкуренція з американською соєю, невизначеність із EUDR, 10% мито та низький врожай, який цього річ складе лише 5,6 млн т порівняно з рекордними 7,1 млн т торік. У результаті експорт став значно менш цікавим, тоді як внутрішній ринок навпаки активізувався.

На тлі прогнозованого ASAP Agri зниження виробництва соняшнику в цьому сезоні до 10,4 млн т переробні потужності на понад 20 млн т на рік виглядають суттєво недозавантаженими. Заводи змушені шукати альтернативну сировину — і ріпак із соєю закривають цю нестачу, хоча й частково.

Переробка ріпаку у цьому сезоні може сягнути рекордних 1,4 млн т (490 тис. т торік), а сої — вирости до 3 млн т (2,8 млн т торік), вперше перевищивши експорт, який складе 2,2 млн т.

Цього року переробники часто виглядають привабливішими для виробників, навіть попри те, що експортери готові пропонувати вищу ціну. Причина проста: на тлі дефіциту сировини значення має не лише ціна, але й швидкість розрахунків, логістична простота та стабільність попиту — а за цими параметрами переробники поки що беззаперечно виграють.

Сезон 2025/26 лише набирає обертів, але вже зараз видно: він може стати поворотним для українського ринку олійних культур. Внутрішня переробка дедалі активніше витісняє експорт, а баланс сил на ринку зміщується на користь заводів. Найближчі роки покажуть чи це разовий сплеск, чи початок великої трансформації галузі.

На нашу думку в другій половині сезону виробники активізують продажі ріпаку та сої на експорт, пристосувавшись до нових правил експорту, оскільки зараз закупівельні ціни переробників на сою та ріпак на 800-1000 грн/т нижчі, ніж у експортерів.