Ціни на соєвий шрот в Європі знизилися з рекордних рівнів слідом за цінами на сировину

За даними Platts, ціни на соєвий шрот в Європі 29 квітня сягнули рекордного рівня 372,5 €/т FOB Нідерланди та 382 €/т EXW Іспанія, що на 11,8% та 13,6% відповідно перевищує ціни початку березня.

Проте на початку травня ціни на FOB Нідерланди знизилися до 364 €/т на тлі зменшення пропозицій, хоча ціни в Іспанії залишилися на високому рівні.

Різке зростання цін у березні та квітні було обумовлене війною на Близькому Сході, яка призвела до підвищення вартості фрахту на 20-25% та подорожчання палива та добрив, а також скороченням світових поставок сої, особливо з боку найбільших виробників – Бразилії та Аргентини.

Проте після досягнення рекордних рівнів ціни на шрот почали опускатися під тиском зменшення пропозиції та падіння котирувань на шрот на СВОТ.

При цьому в Іспанії ціни на травневі поставки залишаються на 19-20 €/т вищими, ніж на червневі, оскільки країна очікує значного збільшення поставок у другій половині травня, тому покупці зменшили активність. Крім того, ринок очікує зниження цін під тиском нового врожаю з Південної Америки.

Аргентинські експортери зіткнулися з ризиком втрати одного з основних ринків збуту, оскільки європейські покупці відмовилися від приймання партій соєвого шроту, в яких було виявлено заборонений в ЄС сорт ГМО. Мова іде про стійкий до посухи сорт сої НВ4, вже дозволений в Аргентині та Китаї, але ще заборонений в ЄС. Нідерланди, що є основним хабом для імпортних поставок до ЄС, вже відхилили кілька вантажів аргентинської сої.

У відповідь аргентинські фермери та експортери почали вживати додаткових заходів для відокремлення НВ4 від загального врожаю сої. Частина полів з цим сортом вже ідентифікована та переведена під карантинний контроль, щоб уникнути змішування, що забезпечить відповідність решти врожаю європейським стандартам.

Водночас Аргентина намагається переконати імпортерів, зокрема з ЄС, у контролі якості та безпеці поставок. Експорт сої є основним джерелом поповнення бюджету, і торік приніс країні 18 млрд доларів.

Якщо Аргентина не зможе домовитися з ЄС, то вона намагатиметься пере направити сою на інші ринки, зокрема в Азію, де НВ4 дозволений. Проте країна працює над мінімізацією ризиків, щоб зберегти доступ до європейського ринку, що традиційно купує значні обсяги аргентинського соєвого шроту.