«Соєві та ріпакові правки» можуть знизити ціни на ці товари в Україні на 10% вже з 1 липня

Заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський та депутат Андрій Мотовиловець 13 червня подали правки до законопроекту №13134 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу», якими передбачено запровадження 10% мита на експорт сої та ріпаку, починаючи з 1 липня 2025 р.

 

Введення таких мит депутати пояснюють необхідністю збільшити завантаження переробних потужностей та відповіддю на відновлення мит на українську агропродукцію з боку ЄС.

 

Введення мит обвалить ціни на ріпак та сою (особливо), оскільки можливостей для реалізації значної кількості соєвого шроту в України немає. Тому різкого падіння експортних цін на сою можна очікувати вже найближчого тижня.

 

Голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нівʼєвський представив свою оцінку впливу 10% мит на економіку країни та учасників ринку: 

• 4,3–4,4 млрд грн — виграють переробники,
• 9,1–9,3 млрд грн — втратять фермери,
• 4,1–4,7 млрд грн — отримає бюджет,
• від 200 до 500 млн грн — складуть чисті економічні втрати країни.

 

Дотації ЄС на виробництво біопалива з ріпаку дозволяють українському фермеру отримати частину цих доплат в ціні в разі експорту до ЄС. А при переробці ріпаку в Україні ціна на ріпакову олію вже не буде мати дотації, навіть в разі поставки в ЄС. До того ж, виходячи з геополітичної ситуації, Україні не варто псувати стосунки з ЄС, що є основним донором бюджету та військової допомоги, особливо на тлі погіршення відносин зі США (хіба що ці депутати отримали таке завдання від фсб).

 

Українська зернова асоціація (УЗА), всеукраїнська аграрна рада (ВАР), європейська бізнес асоціація (ЄБА) та інші громадські організації виступили з різкою критикою таких поспішних та незрозумілих дій зі сторони депутатів, які намагаються поставити в нерівні умови учасників ринку при експорті сої та ріпаку, а також відкрито лобіюють інтереси великих агрохолдингів та переробників.

 

УЗА звернулася до Президента України, уряду і міністерств з проханням докласти зусиль і не допустити запровадження дискримінаційних мит, ще й з порушенням законодавчої процедури і всупереч Угодам з ЄС.

 

УЗА виступає категорично проти запропонованих змін, які економічно, соціально та репутаційно небезпечні для держави та її міжнародного іміджу з огляду на такі ризики:

• Дискримінація малих і середніх виробників, які не мають змоги самостійно експортувати продукцію, і будуть змушені продавати її на внутрішньому ринку за заниженими цінами.
• Маніпулятивний характер поправок, що створює штучний тиск на закупівельні ціни з метою отримання переваг окремими агрохолдингами та переробниками за рахунок фермерів.
• Чим більше буде покупців чи опцій експорту олійних культур, тим більшою буде ліквідність продукції і, як наслідок, конкуренція попиту, що підвищить прибутки виробника та позитивно вплине як на бюджет громади та держави.

Протидія Євроінтеграції України

• Порушення умов Угоди про асоціацію з ЄС, яка прямо забороняє впровадження нових постійних експортних мит. Водночас поправки не містять часових обмежень і фактично впроваджують мито на постійній основі, що створює ризик загострення у переговорах щодо оновлення умов вільної торгівлі з ЄС. Окрім того, зміни ухвалюються саме в той час, коли Україна обговорює нові умови угоди про вільну торгівлю з ЄС, що може призвести до зриву переговорів. Відповідно, приватному інтересу кількох операторів ринку надається перевага перед національним інтересом України щодо поглиблення інтеграціі з ЄС.
• Можлива відповідь ЄС, зокрема у вигляді імпортних мит на українську продукцію з сої та ріпаку, яка вже обговорюється європейськими галузевими асоціаціями.

Руйнування довіри

• Сумнівна законодавча процедура, зокрема поспішне внесення змін до непрофільного законопроєкту, відсутність прозорої дискусії та ігнорування позиції бізнес-спільноти, підривають довіру до Верховної Ради та викликають підозри щодо персональної зацікавленості окремих парламентарів.

 

Отже, запропоновані заходи не лише не досягають заявлених цілей, а й спотворюють конкуренцію, пригнічують малих виробників та зменшують загальний обсяг валютних надходжень.

 

У зв’язку з вищевикладеним, УЗА закликає від імені зернової спільноти:

Верховну Раду України – відхилити поправки про експортні обмеження як такі, що порушують Регламент ВРУ та загрожують економічній безпеці держави.

Уряд України – ініціювати відкритий діалог з бізнесом перед прийняттям рішень у сфері зовнішньої торгівлі.