Влада України вирішила посилити вимоги оформлення експорту зернових та олійних культур

Експорт українського зерна страждає від блокування росією морських портів та заборони на імпорт сусідніми країнами ЄС, а також постійних обстрілів портової інфраструктури. Останніми тижнями ситуацію ускладнила боротьба поліції та податківців з нелегальним експортом (який існує вже десятиріччя), що паралізувало відвантаження з портів Дунаю.

В портах Рені та Ізмаїл на підприємствах з перевалювання та експорту зерна проведені масштабні обшуки та перевірки документів в межах розслідування схем незаконного вивезення зерна. Також податкова заборонила поставки в порт вантажів по ттн фірм, які підозрюються у незаконному експорті.

За даними Мінагрополітики України, основний експорт агропродукції іде через порти Дунаю, якими у вересні було відвантажено 2,3 млн т (2,4 млн т у серпні) при загальному експорті у 3,6 млн т.

З портів Чорного моря новим коридором у серпні - вересні вдалося вивезти лише 700 тис т зерна, тому стабільна робота дунайських портів дуже важлива для України, якій потрібно щомісяця експортувати 6 млн т агропродукції, щоб зберегти аграрну галузь, як основу економіки.

Останнім часом почастішали перевірки працюючого бізнесу, та навіть блокування роботи підприємств оборонної промисловості, що загрожує зупиненням виробництва зброї. Складається враження, що уряд намагається збільшити доходи бюджету, навіть шляхом зупинки роботи бізнесу, що працює під час війни.

Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, митної та податкової політики Д. Гетманцев зареєстрував законопроект № 10169 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо удосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів», що розширює перелік підстав, за якими може бути відмовлено в оформленні експорту зернових чи олійних культур.

Законопроект пропонує такий перелік підстав:

• відсутність реєстрації податкової накладної, реквізити якої вказані у митній декларації та Єдиному реєстрі податкових;
• з дати реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових пройшло більше 30 днів;
• контрактна вартість товарів, що експортуються, нижча за мінімальну експортну ціну, встановлену у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики;
• розрахована у гривнях фактурна вартість товарів у митній декларації перевищує обсяг поставок, вказаний у відповідній податковій накладній по кожному коду УКТ ЗЕД;
• невідповідність коду по УКТ ЗЕД товарів, кількості, податкового номеру платника у митній декларації кількості товарів, вказаних у відповідній податковій накладній;
• зазначення у митній декларації номеру та дати податкової накладної, реквізити якої вже вказані у іншій митній декларації.

«Метою проекту є мінімізація поширених схем ухиляння від оподаткування при експорті сільгосппродукції», - ідеться у пояснювальній записці.

Такі «удосконалення» ускладнять експорт для нормальних учасників ринку та не факт, що зупинять роботу «схемників», які купують зерно за готівку.