Укрзалізниця обіцяє покращити планування перевезень в наступному році

Економічна модель вантажного напрямку Укрзалізниці надалі опиратиметься не на надприбутки від ажіотажного підвищення вартості перевезень у піковий період, а на партнерські відносини з вантажовласниками, - розповів Радник голови правління УЗ та експерт логістичного ринку Юрій Щуклин.

Задля покращення роботи керівництво компанії посилило роботу в таких напрямках:

• активізація продажів оренди вагонів-зерновозів на довгий горизонт планування (до кінця 2022 року),
• перегляд взаємовідносин з власниками аграрних вантажів та елеваторів,
• зміни нормативної бази та компонентів автоматизованих систем керування перевезеннями.

Експерт розповів, що внаслідок ажіотажного підвищення вартості перевезень зерна виникла необхідність створення цифрової платформи для обміну даними між УЗ, власниками приватного рухомого парку та власниками аграрних вантажів, що буде враховувати навантаження на інфраструктуру та фіксувати обов’язки учасників логістичних ланцюгів.

Наразі вантажовласники планують перевезення, не маючи інформації про провізну спроможність залізниці та фізичну можливість відвантаження продукції. Внаслідок хаотичного планування перевезення потім здійснюються за принципом «хто більше платить».

Тому вирішити проблему зможе створення автоматизованої платформи, де вантажовласники вже під час укладання угод з покупцями зерна зможуть контрактувати перевезення вантажу залізницею. Тут будуть зафіксовані обов’язки учасників логістичного ланцюгу: зобов’язання порту прийняти вантаж, Укрзалізниці – перевезти, власника рухомого складу – надати вагони. Умовою для запровадження нових взаємовідносин між учасниками логістичного ринку стануть зміна нормативно-правової базі та статусу державного перевізника.

Радник голови правління УЗ повідомив, що керівництво компанії планує в наступному році значно покращити взаємодію з аграрним ринком, тому запроваджує зміни, яких вимагає ситуація: відкриті дані, взаємна відповідальність учасників логістичного процесу, раннє планування перевезень, створення платформи для розподілу провізної, пропускної спроможності як УЗ, так і приватних операторів.

Водночас в УЗ розуміють, що зустрінуть опір з боку окремих учасників ринку, які досі мали прибутки на хаосі, тому перешкоджали запровадженню змін. Проте встановлення прямих зв’язків УЗ з елеваторами та агрохолдингами витіснить з ринку посередників-експедиторів.