Світове зростання цін на продукти заважає зупинити падіння економіки та посилює кризу

Подорожчання продуктів наносить подвійним удар по країнам, що розвиваються: міліони людей голодують, а центробанки не можуть зупинити найбільшу світову економічну кризу останніх десятирічь, - повідомляє УкрАгроКонсалт з посиланням на Bloomberg.

З травня ціни на продукти виросли на 8%, оскільки пандемія перешкоджає постачанню, а посуха зменшує врожаї. Через високу інфляцію уряди багатьох країн послаблюють кредитно-грошове стимулювання, хоча їх економікам це вкрай необхідно.

Спочатку Центробанки думали, що викликане пандемією різке падіння інфляції дозволить проводити експансивну політику, але цього не сталося. Зростання вартості життя посилює хвилювання серед людей, які страждають від хвороб та безробіття.

В Судані після протестів, викликаних зростанням річної інфляції до 212%, влада змушена була запровадити комендантську годину. В Пакистані тисячі держслужбовців пікетують в столиці з вимогою підвищення зарплат.

В бідних країнах більшість доходів люди витрачають на продукти, тому їх ціна відчутно впливає на індекси інфляції. Центробанки деяких країн через різкий стрибок цін на продукти втратили основний інструмент боротьби з економічною кризою – можливість зміни відсоткових ставок.

Попри найбільшу за десятиріччя кризу економіки центробанк Індії залишив незмінними відсоткові ставки, хоча річна інфляція у вересні прискорилася до 7,3%, що є найвищим з січня показником. Майже половину інфляційної корзини Індії складають ціни на продукти, які у порівнянні з 2019 р. виросли на 9,7%.

Влада Мексики також відмовляється від зниження відсоткових ставок, хоча економіка країни переживає найбільшу з 1930-х років кризу.

Подорожчання продуктів збільшує інфляцію на ринках інших країн, що розвиваються, включно з Бразилією, Росією та ПАР.

Навіть, якщо зростання цін матиме тимчасовий характер, центробанки побоюються «вторинних ефектів», коли швидке зростання цін посилює інфляційні очікування, що призводить до нового скачка цін.

За даними Bloomberg, доходність держоблігацій країн, що розвиваються, за останні 4 місяці перевищила 4%. Це свідчить про те, що інвестори не очікують значного стрибка інфляції.

Окремі країни, зокрема Нігерія та В’єтнам, попри інфляційний тиск вирішили знизити відсоткові ставки задля підтримки економіки. Високі ціни на продукти уповільнять відновлення економіки та завдадуть удару по бідним громадянам, які будуть змушені відмовитись від інших товарів.