Після пролонгації зернової угоди почали зростати ставки на перевезення

Після рішення про продовження роботи зернового коридору почалося зростання ставок на залізничні та автомобільні перевезення в напрямку портів, але скорочення обсягу перевезень в поточному та наступному сезоні може обмежити «апетит» перевізників.

На початку листопада через невизначеність з долею зернової угоди трейдери збільшили поставки зерна в бік західних кордонів. Як наслідок, станом на 17.11.22 черга з завантажених зерном вагонів на західних переходах сягнула 7047 шт, тоді як на 10.10.22 їх було 3220 шт. Загалом протягом місяця черга вагонів з усіма видами вантажів на західних переходах виросла з 14,6 до 19,3 тис вагонів (у липні вона сягала 42 тис), а розрахунковий термін очікування складає 30-69 діб.

Після продовження зернової угоди трейдери активізували поставки в напрямку портів, а Укрзалізниця підвищила початкову ставку на аукціонах по користуванню зерновозами. Якщо у жовтні – листопаді вона складала 2817 грн/вагонодобу (а у червні взагалі 2167 грн/вагонодобу), то на 23.11.22 початкова ціна виросла на 53% та сягала 4300 грн/вагонодобу.

В Укрзалізниці збільшення ставки пояснюють значною утилізацією вагонів протягом останніх 3 місяців, збільшенням черг на західних переходах та скасуванням лімітів на їх накопичення з боку УЗ. Крім того, УЗ лімітує обсяги лотів з коротким часовим горизонтом подачі вагонів під навантаження.

Експерти попереджають, що вантажна база для перевезень зерна в наступному році може різко зменшитися (майже у 2 рази) внаслідок зменшення площ сівби, врожайності (через скорочення використання добрив на 30-40%) та подорожчання логістики, яка для портів України виросла втричі, а до портів ЄС - вдвічі.

Співвласник групи «Агродар‎»‎ та «‎ТД Зернарі» Іван Мірошніченко вважає, що внаслідок неефективно організованого зернового коридору та надлишку продукції на ринку всі ризики ланцюгів постачання закладаються в кінцеву ціну товару. Власник судна за фрахт та страхування ризиків отримує 20-25 $/т, а з урахуванням простоїв у 2-3 тижні тепер 30-35 $/т, вартість перевалювання в портах виросла на 15-20 $/т, хоча ризики демереджів кораблів та простоїв транспорту лягають на експортерів, УЗ підняла тарифи у 2-2,5 рази, маржа трейдерів виросла до 25-30 $/т. Тому при ціні на кукурудзу та пшеницю в межах 120 $/т логістика з'їдає 60-80 $/т, а виробники отримують збитки та думають, чи варто сіяти зерно в наступному році, оскільки всі зернові культури реалізуються зі збитком, а олійні по собівартості або з незначним прибутком.

Тепер виникає питання - що робитиме УЗ, коли не буде що возити, знову підніме ставки? Чи може їй варто збільшувати пропозицію на аукціонах, щоб збалансувати інтереси всіх учасників ринку.