Найпоширеніші міфи про сільське господарство Польщі

Експерт у сфері україно-польської торгівлі, співзасновник Confidence.Trading Юлій Зоря, який 10 років жив та працював у Польщі, розповів на Latifundist.com про аграрний сектор західного сусіда України та про те, що українці мають хибне уявлення про польських фермерів.

Виявляється, що справжніх фермерів у Польщі не 1,3 мільйони, як вважається, а лише 300-400 тисяч. Решта (майже 70%) є фіктивними аграріями, які обробляють землю лише на папері, щоб отримати дотації з бюджету. Тому й середня площа земель, яку обробляють реальні фермери, складає не фіктивні 11 га, а 30-50 га.

За останні 8 років система заохочення людей до фермерства шляхом надання дотацій та преференцій фактично призвела до несправедливого розподілу податків, коли одні люди отримують пільги, доручаючи іншим обробляти землю. При цьому партія ПіС, яка запровадила цю систему, зараз підбурює протести місцевих фермерів та вигадує звинувачення проти України та ЄС.

Станом на червень 2023 р збитки від вирощування пшениці у Польщі складали 430 євро/га, при тому, що сума дотацій складала 1300 євро/га. Тобто, за кожний гектар фермеру доплачують вдвічі більшу суму, ніж коштує вирощене ним зерно. Купуючи потім аграрну продукцію європейські споживачі фактично вдруге оплачують фермерам зерно.

У 2023 р зерновими у Польщі було засіяно 7,2 млн га, а середня урожайність пшениці склала 5 т/га. В Україні урожайність складає 4,5 т/га, а економічна ефективність досягається великою площею господарств.

Вирощування зерна на площі 30-50 га за сучасними технологіями вимагає 30-50 днів праці на рік. Тобто близько 10-11 місяців на рік фермер, що вирощує зерно на середньостатистичній ділянці у Польщі, може займатися іншими справами. Це при тому, що 70% польських фермерів і так є фіктивними.

Розглянемо претензії аграріїв до вимог програми «Європейський Зелений Курс» (Green Deal), яка нібито робить агропродукцію неконкурентоспроможною. Програма дійсно є сумнівною, але фермерам за рахунок платників податків компенсується не лише вся вартість виробництва зерна, з урахуванням вимог програми, а навіть більше. Причиною збитковості зерна в ЄС є низькі світові ціни та малі площі, на яких ведеться господарювання. Тому на вирощування зерна на 30-50 га фермер витрачає 30-50 днів на рік, а решту часу протестує.

Підбурює протести фермерів партія ПіС, яка 8 років була при владі, проте не змогла досягти гарних економічних показників. За даними Світового Банку, за рівнем ВВП на душу населення Польща входить до 20% найбідніших країн (разом з Румунією, Болгарією, Угорщиною та Хорватією). При чому її випереджають Греція, Латвія, Литва та Естонія. Товарів та послуг на душу населення у Польщі виробляється на 18688 $, а в середньому в ЄС – на 37433 $, тобто середньостатистичний поляк вдвічі бідніший, ніж громадянин ЄС, що не задовольняє суспільство. Винною у ситуації, що склалася, партія ПіС напередодні нещодавніх виборів призначила Україну. Всі підконтрольні уряду ЗМІ звинувачували тоді Україну у високій інфляції, у падінні цін на агропродукцію, хоча ці чинники суперечать один іншому, оскільки зниження цін на продовольство зменшує інфляцію.

Вибори ПіС програла, проте негатив в бік України залишився у свідомості польського суспільства. Зараз ПіС намагається отримати реванш на виборах до органів місцевого самоврядування, що пройдуть у квітні 2024 р, тому продовжує дестабілізувати країну шляхом протестів, щоб показати, що нова влада не захищає інтереси поляків.