Ринки сої та кукурудзи очікують реакції Китаю на скасування Трампом торговельних переговорів

Після відмови китайських представників на чолі з віце-прем’єром КНР Лю Хе від участі у відеоконференції з питань торговельної угоди між США та Китаєм, яка мала пройти 15 серпня, прогнозованою реакцією Трампа стало скасування подальших переговорів в цьому напрямку.

Трамп вкотре звинуватив Китай у поширенні короновірусу та заявив, що «скасував переговори, оскільки не бажає наразі розмовляти з Китаєм після того, як він завдав світу такої шкоди».

Такий крок посилить напруженість між країнами та може викликати зворотну реакцію Китаю, який не повною мірою виконує свої зобов’язання по закупівлі американської сільгосппродукції в межах першої частини торговельної угоди. 

Перша частина торговельної угоди, що була підписана у січні та набула чинності у лютому, передбачала обговорення виконання зобов’язань через кожні 6 місяців, проте переговори відклали на невизначений термін. Вже у травні Трамп заявляв про наміри розірвати угоду, звинувативши Китай у недостатньому обсягу зусиль для зупинення пандемії.

Перша фаза торговельної угоди передбачає імпорт до Китаю товарів з США на 200 млрд $ протягом 2-х років або 100 млрд $ на рік, зокрема у 2020 році сільгосппродукції на 36,5 млрд $ та енергоресурсів на 25,3 млрд $. Проте якщо сільгосппродукцію Китай хоча і повільно, але купує, то показники імпорту нафти, вугілля та зрідженого газу станом на початок червня складали лише 5% від плану.

Зростання протягом останнього тижня цін на американську кукурудзу та сою зменшує попит з боку Китаю, який купує зерно за ринковими цінами і віддає перевагу найдешевшим пропозиціям, тому у першому півріччі купував сою в Бразилії.

Зупинення закупівель Китаєм американської кукурудзи та сої може призвести до різкого зниження цін на біржах США та посилити незадоволення фермерів політикою Трампа, що знизить рівень його підтримки на виборах у листопаді. Це вигідно Китаю, який прагне зміни очільника США та нормалізації торговельних відносин між країнами.